Історія
Історія КНП ХОР «Обласний протитуберкульозний диспансер № 3» бере свій початок 1 листопада 1953 року, коли в архівних документа знайдено запис про наявність в структурі Зміївської ЦРЛ протитуберкульозного відділення на 10 ліжок. Пізніше, станом на 01.01.1955 року, відділення було реорганізоване в протитуберкульозний диспансер по вулиці Червоноармійській міста Змієва, зі стаціонаром на 10 ліжок.
Впродовж наступних років протитуберкульозний диспансер зазнав значних змін: з’явилася нова типова 4-х поверхова споруда в мальовничій місцевості на окраїні міста Змієва. Потужність стаціонарного відділення динамічно змінювалася з урахуванням завдань, які ставилися перед фтизіатричною службою: від 90 ліжок у 1969 році до 200 ліжок у 1985 році. Змінювався також і статус протитуберкульозного закладу: від районного і міжрайонного до обласного протитуберкульозного диспансеру № 3. 
За час свого існування заклад пройшов нелегкий, але дуже цікавий та насичений подіями шлях. Протягом цих років диспансер завжди знаходився на передових позиціях вітчизняної фтизіатрії: проводив активну боротьбу зі смертельною недугою, брав участь у розробці і реалізації експериментальних на наукових програм щодо підвищення ефективності лікування, зниження захворюваності на туберкульоз, диспансеризації населення. Протитуберкульозний диспансер, в числі інших закладів, був базою для проведення Всесоюзного з’їзду фтизіатрів у 1986 році.
Значний внесок у розвиток протитуберкульозного закладу внесли його керівники: Натанзон Олександр Борисович, Шемет Іван Юхимович, Белоконєв Олексій Іванович. Вирішальну роль в житті диспансеру зіграв Белоконєв О.І., який став ініціатором будівництва сучасного чотириповерхового лікувального закладу в 1967 році.
Після введення будівлі диспансеру в експлуатацію, заклад розпочав бурхливу і невтомну роботу для формування колективу, налагодженню і надійному функціонуванню обладнання та структурних підрозділів диспансеру.
Олексій Іванович ніколи не зупинявся, досягав все нових цілей. Під керівництвом головного лікаря Белоконєва О.І. значно підвищилася якість надання медичної допомоги жителям району і області. Визнанням заслуг головного лікаря Белоконєва О.І. на державному рівні були безліч нагород, серед яких головне місце займає звання «Заслужений лікар України».
За весь період діяльності у закладі було проліковано десятки тисяч населення – від жителів району та області, до іноземців.
Багатством закладу є його колектив, відомий своїми висококваліфікованими спеціалістами, спортивними досягненнями у Спартакіаді медичних працівників, постійним піклуванням про чудовий дизайн закладу та є зразком санітарної культури. І сьогодні колектив протитуберкульозного диспансеру користується заслуженим авторитетом серед населення та постійним попитом на медичні послуги – діагностика та лікування хворих на туберкульоз.
ГИМН ДИСПАНСЕРА
Стоит в лесу особая больница
Среди высоких сосен и берез.
Где чистый воздух в легкие струится
И побеждают здесь туберкулез.
Пол века уваженьем и любовью
Наш диспансер по праву окружен.
Тут возвращают каждому здоровье.
Кто злым недугом в жизни поражен.
Припев:
Здравствуй наш Змиевской диспансер
С добрым утром родная больница.
Ты для многих достойный пример
И тобою нельзя не гордиться.
Диспансер – это наша семья,
Диспансер – это наша работа.
Пациенты – все наши друзья,
Где их ждет теплота и забота.
Здесь милые, улыбчивые лица,
Дежурные, медсестры, доктора.
Одна семья и дом родной – больница,
Очаг тепла, надежды и добра.
Пол века областному диспансеру,
Достигшему значительных высот.
Хвала и честь врачу и пионеру,
Что для людей работает, живет.
В.Крот